Тривала гикавка у старшому віці. Чи варто хвилюватися?
Якщо ви відкрили цю статтю, найімовірніше, звична кожній людині гикавка завдає вам або вашій близькій людині набагато більше клопотів, аніж зазвичай. Іноді напади гикавки починають повторюватися регулярно, тривають годинами або виникають щодня. У таких випадках постає закономірне питання: чи є це варіантом норми, чи це може вказувати на проблеми зі здоров’ям?
Чи гикають люди похилого віку частіше?
Сам по собі вік не вважається причиною гикавки. Однак літні люди дійсно частіше стикаються зі станами, які здатні її провокувати.
Частіше і довше, ніж зазвичай, можуть гикати:
- лежачі хворі похилого віку;
- люди після інсульту;
- пацієнти з хворобою Паркінсона, деменцією та іншими захворюваннями нервової системи.
Підвищений ризик також спостерігається у людей із гастроезофагеальним рефлюксом, хронічними захворюваннями шлунка та стравоходу, порушеннями ковтання, після операцій на органах грудної клітки або черевної порожнини.
Крім того, у старшому віці нерідко сповільнюється робота шлунка та кишечника. Їжа довше затримується у шлунку, частіше виникає закидання вмісту в стравохід, що може подразнювати закінчення блукаючого нерва та провокувати скорочення діафрагми.
Окремо варто згадати літніх людей, які приймають велику кількість ліків. Деякі препарати можуть викликати гикавку як побічний ефект або опосередковано впливати на роботу нервової системи й травного тракту. Уважно перечитайте інструкції у вашій аптечці!
Як відрізнити побутову гикавку від патологічної
Проблема виникає через мимовільні скорочення діафрагми – м’яза, який бере участь у процесі дихання. У більшості випадків такі скорочення є короткочасними і не потребують лікування.
Побутова гикавка зазвичай з’являється після переїдання, вживання газованих напоїв, занадто швидкого прийому їжі або випадкового заковтування повітря. Вона минає самостійно і не впливає на повсякденне життя людини.
Про патологічну гикавку лікарі починають говорити тоді, коли змінюється характер симптому.
Насторожити мають такі ознаки:
- гикавка триває понад 48 годин;
- напади повторюються щодня протягом кількох днів або тижнів;
- проблема заважає їсти, пити, розмовляти або спати;
- з’являються втрата ваги, слабкість або виснаження;
- стан супроводжується болями в грудях або животі;
- виникають порушення ковтання, дихання або неврологічні симптоми.
Важливо розуміти: тривала гикавка не обов’язково означає, що людина безперервно гикає дві доби поспіль. Вона може проявлятися серією нападів, які постійно повертаються і не дозволяють організму повністю відновитися.
Чим небезпечна тривала гикавка
Постійні скорочення діафрагми порушують сон, викликають втому, знижують апетит і заважають нормальному споживанню їжі та рідини. Зростає навантаження на серце, можуть посилюватися болі в грудях та розвиватися аритмія.
Крім того, набридлива проблема може бути першим помітним симптомом серйозного захворювання. Серед можливих причин лікарі розглядають хвороби шлунка та стравоходу, порушення роботи центральної нервової системи, наслідки інсульту, ураження блукаючого нерва, захворювання органів грудної клітки, порушення обміну речовин і навіть деякі пухлини.
Тому ігнорувати стійкі напади не варто.
Що літнім людям робити при тривалій гикавці?
Іноді допомагають повільні глибокі вдохи, спокійне відновлення ритму дихання, невеликі ковтки води. Лікарі попереджають, що НЕ варто:
- Пити сильні заспокійливі або спазмолітики без призначення – це може змазати клінічну картину для діагностики.
- Їсти цукор (популярний народний метод) – вуглеводи запускають у ШКТ процеси бродіння та активного газоутворення. Перероздуті петлі кишечника та повний шлунок почнуть ще сильніше тиснути на діафрагму знизу, через що затяжна гикавка тільки посилиться.
Основне завдання – знайти причину виникнення симптому.
Особливо важливо не відкладати візит до лікаря, якщо одночасно з’являються порушення мовлення, слабкість у руках чи ногах, болі, проблеми з ковтанням або інші тривожні ознаки.
До якого лікаря звертатися і як діагностують гикавку?
Починати обстеження зазвичай слід із сімейного лікаря або терапевта. Після первинного огляду він допоможе визначити подальший маршрут діагностики.
Залежно від ситуації можуть знадобитися консультації гастроентеролога, невролога, кардіолога чи інших фахівців.
Для пошуку причин використовуються:
- аналізи крові та оцінка обміну речовин;
- обстеження шлунка та стравоходу;
- рентгенографія органів грудної клітки;
- комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного мозку та інших органів.
Лікування залежить виключно від виявленої причини. Якщо проблема пов’язана із захворюваннями шлунка, призначається відповідна терапія. При неврологічних порушеннях лікування підбирається спільно з неврологом. В окремих випадках лікар може призначити препарати, які допомагають зменшити частоту патологічних скорочень діафрагми.
Тому універсальних ліків від тривалої гикавки не існує. Ефективне лікування починається з точної діагностики та усунення основного захворювання.
